Юридичні особи, які безоплатно отримали основні засоби, мають право нараховувати амортизацію в податковому обліку за умови, що такі активи використовуються у господарській діяльності підприємства.
Податкове законодавство визначає порядок амортизації у пункті 138.3 Податкового кодексу України. Згідно з підпунктом 138.3.1, розрахунок амортизації здійснюється відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності. При цьому необхідно враховувати обмеження, передбачені підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 та підпунктами 138.3.2–138.3.4 пункту 138.3 статті 138 ПКУ.
Не підлягають амортизації, зокрема, невиробничі основні засоби — тобто активи, що не використовуються у господарській діяльності підприємства, а також гудвіл і витрати на покращення таких невиробничих об’єктів.
Якщо ж безоплатно отримані основні засоби призначені для використання у господарській діяльності, їх амортизують на загальних підставах, так само як і придбані активи. Базою для нарахування амортизації є їх вартість без урахування переоцінки відповідно до пункту 138.2 ПКУ.
Методологію нарахування амортизації детально розкрито у Національному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, а також у Методичних рекомендаціях, затверджених наказом № 561 від 30.09.2003.
Отже, основні засоби, отримані безоплатно та використані у господарській діяльності, підлягають амортизації у податковому обліку відповідно до вимог пункту 138.3 Податкового кодексу України.